Закарпаття

Цього року минає 60 літ з придушення одного з найбільших повстань в’язнів ГУЛАГу. Воно відбулося у Джезказганських марганцевих рудниках і увійшло в історію як Кенгірське повстання. Серед загиблих у тих подіях в’язнів був і о. Віктор Дулішкович, парох із с. Тур’ї-Ремети Перечинського району. Два свідки цього повстання Василь Рущак та Василь Микита ще й досі живі і мешкають у смт Буштино Тячівського району. Учасником повстання став і мій батько о. Іван Матейко, парох с.Новоселиця Виноградівського району.



( Далі: )

Учасниками цього повстання були, як я вже згадував, і закарпатці — Василь Рущак та Василь Микита, обидва проживають у смт Буштино Тячівського району, та Микола Гаврилко, теж із Буштина, але вже покійний. А також був і мій батько, греко-католицький священик с.Новоселиця Виноградівського району, який, на щастя, залишився живим. Він багато нам розказував про важку працю в руднику. І про те, що коли у 1956 році, після хрущовської відлиги, прийшла довгождана воля, вчорашні в’язні перш за все пішли на місце, де були поховані жертви повстання, відправили панахиду та молитву на їхній спільній могилі.

Володимир МАТЕЙКО,
син репресованого.
м.Ужгород

"Новини Закарпаття"