Закарпаття

В продовження "пожежної тематики" (див. "В Берегові збереглася пожежна каланча 19-го століття")  
підбірочка світлин бравих мадярських пожежників (з фотовиставки в Музеї Берегівщини):

Полеміка щодо доцільності і справедливості перейменування Берегова триває. Нещодавно Олександр Гаврош у пресі висловив своє бачення, протилежне моєму. З висновками я не згоден, але правду Сашко має - вже 90 років місто живе під іменем, даним йому чехами та збереженим "совєтами" та українською владою.  Логічно, що в контексті радянського періоду місто інакше як Берегово називати не мож. Відтак, свій проект, який я пропоную підтримати читачам та дописувачам цієї спільноти, я відкриваю підбіркою світлин з дідівського архіву. На жаль, жодне не фото не підписане. Визначити дату можна лише приблизно. Це щось між 1956 та 1966 роками. На деяких фото в  колоні військових крокує мій дід, який народився на Полтавщині, у 1941 був відправлений у військове училище в Красноярськ, звідти у 1942 потрапив на фронт артилерістом, проривав блокаду Ленінграду, воював в Румунії, Угорщини, Австрії та Німеччині, потім надовго залишився на Закарпатті.

Отже, Берегово радяньске:

 

( Більше фото: )