Закарпаття

Зазвичай, я притримуюсь тут правила, заведеного засновницею спільноти - уникати політики.
Але наразі жорстко дотримуватимусь його не можу, бо ж НЄ МОГУ МОЛЧАТЬ !
Тому - політичне, але з закарпатським колоритом.

1. Сьогоднішня акція "Друзів Боржавської вузькоколійки" та інших ("Сьогодні, 18 січня 2014 року, на Боржавській вузькоколійці відбулася акція на підтримку Євромайдану у м.Київ. Ініціативу ГО "Боржавська ініціатива" підтримала молодь міста Іршави, ГО Народна Рада Закарпаття, Інформаційно-туристичний центр "Мукачево" та Іршавський осередок політичної партії "Свобода". Маршрут потяга ст.Іршава- ст.Хмільник - ст.Виноградів") :



( + 2 )

2. Народ повинен знати своїх героїв (бо вони в нас деколи надто скромні й не хваляться).

Чоловічий хор "Купаж" під керівництвом Ігоря Полянського з закарпатського міста Берегово нещодавно повернувся з Києва, де колядував на головній сцені столичного ЄвроМайдані та у приміщенні КМДА.

Колективу виповнилося вже шість років, він беру участь у багатьох урочистих подіях на Закарпаті та сусідніх областях.
Минулого року до відзначення 135-ї річниці з дня народження Василя Пачовського (1878–1942), письменника і поета, редактора часопису "Народ", який вчителював в українській гімназії м. Берегова, було складено програму колядницького дійства з історичним екскурсом в майже столітню українську "русинську" історію міста. Завдяки сімейним архівам дізналися про те, як колядували гімназисти першої на Закарпатті української гімназії під керівництвом свого духовного наставника Василя Пачовського. Було віднайдено невідомі дотепер широкому загалу колядки "Нині, Адаме, возвеселися…", "Радість Бог нам посила…", "Тешуть теслі з срібла сани…" та віншування.
Деякі з цих колядок вирішили цього року виконати і у центрі Києва, де відбувається ЄвроМайдан. Колектив з Берегова запросили організатори святкового концерту.
Цикл Різдвяних свят учасники хору завершують 19 січня на Водохреща, де занурюються у воду озера в селі Дідове (Дийда), яке освячується за православною традицією молебнем, бажаючи одне одному здоров'я, народу - волі та кращої долі, а країні - процвітання та свободи.



Джерело: Мукачево.NET

В порядку новинної стрічки.

1. У Виноградові відкрився Пам"ятник Велосипеду. Сталося це ще місяць тому, але, думаю, не пізно й зараз повідомити про цю новину. Стоїть він біля центрального міського базару (не плутати з привокзальним), і окрім естетичної функції, носить і цілком практичну - велопарковуння.  Задум місцевого бізнесмена виконав Михайло Колодко за допомоги студентів Ужгородського художнього інституту ім. А. Ерделі.




2. На тій же Виноградівщині в середині травня відкрилася міжнародна велодоріжка, що з"єднує пункт пропуску "Вилок" з угорським пунктом "Тисабейкень". Доріжка довжиною всього  3 км, але це, сподіваємось, лише перша ластівка. На середину червня намічено відкриття такої ж на Берегівщині,  "Лужанка" - "Берегшурань".

На відкриття доріжки був запрошений господар веломагазину з Чопа, з невеличкою колекцією цікавих велосипедів. Зокрема, мене вразив оцей, вантажний:



( Ще велосипедів: )

3. Закарпатський гурт "Рокаш" (Rock-H) презентував новий кліп, і також на навколо-велосипедну тему. Слід відмітити, що фінальна сцена цієї байк-лав-сторі (загалом знятої в Мукачеві) розігралася на містку біля  піццерії под берегівським "горбатим" мостом. В кліпі знялися  просто файна дівчина з Мукачева Крістіа Білак та виноградівсько-всесвітній поет Андрій Любка.

Минулого року, побачивши в пресі невеличке оголошення – „Яким буде замковий комплекс "Канков" у закарпатському Виноградові? Відповідь на це запитання почуємо у жовтні 2008 року. Тоді на зібранні громади міста Виноградів розглядатимуться ідеї, ескізи, проекти щодо визначення архітектурного проекту замкового комплексу «Канков» (каплиця, замок) у районному центрі Виноградівщини...”, ми з товаришем вирушили до Виноградова. Бо, як і більшість закарпатців, досі були необізнані із історією та нинішнім станом славетного севлюського замку „Канків”. До того я бачив кілька фото в Інтернеті, але залишки старих стін не справили враження, тому в численних поїздках до Виноградова полінився піти й подивитись на них. Нарешті, цікавість перемогла, тим більше, що у замка знайшовся неформальний хоронитель, громадська організація „Канків”, з кервіником якої було варто познайомитись. Минув рік, із керівником „Канкова” Володимиром Мочарником (який виявився священиком і ...журналістом - редактором відомої не лише на Виноградівщині „Чорної гори”, газети, незалежної від жодної влади чи партії) тепер тримаємо зв’язок. Тож, вирушаємо до Виноградова вдруге, аби побачити, чи відбулись за цей час зміни на краще. Забігаючи вперед, скажу - позитивні зрушення, у порівнянні із першим знайомством із пам’яткою сторовини, є. Це доволі чиста територія навколо руїн (серед решток стін там навіть розклали кілька смітників), та новий гарний дерев’янний стенд із схемою замку, на трьох мовах – українській, угорській та англійській. Але цього ще вкрай замало...

 

( Читати далі: )