[identity profile] apdance1.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] apdance1 в Закарпатье 1967. Лагерь "Скалка".
"Скалка" - спортивно-оздоровительный лагерь Ужгородского Университета.


Мама на фоне палаточного городка.                                                                                ...Посмотреть на Яндекс.Фотках
Дальше... )
[identity profile] pan-baklazhan.livejournal.com
Про план грандіозного аквапарку в Берегові, що базуватиметься на джерелі термальної води, закарпатські ЗМІ інформували ще в 2010 році, тоді ж і ЖЖ-шники долучились  (див. Аквапарк в Берегсасе аka 4-ый сон Веры Павловны). Тоді у втілювачів цього масштабного проекту були сподівання реалізувати його в 2012-му. Втім, на практиці все виявилося не так райдужно, був навіть час, коли про аквапарк пішли скептичні відгуки – мовляв, все це не більше, ніж чергова передвиборча обіцянка.

В розпал літа-2013  я вирішив на власні очі пересвідчитись, які справи у проекту, на якій покладають надії не лише бізнесмени, але й пересічні закарпатці, насамперед берегівчани. Виявляється, є хороші новини - проект суттєво зрушив з місця.  Як повідомили директор фірми «Global Project Invest Lampertsas» Олександр Сабелко та інженер з підготовки виробництва Михайло Гавриш, наразі зроблений вкрай важливий крок, без якого б всі подальші були неможливі – пробурена свердловина, яка дісталася до джерела термальної води. Основні роботи орієнтовною вартістю в мільйон євро виконала угорська фірма «Аква Плюс», адже в вітчизняній геологорозвідувальної галузі – криза, і роботи, які виконувалися нашими фахівцями 30-40 років тому, сьогодні майже не ведуться. Буріння свердловини глибиною в 1112 метрів завершено в квітні цього року, досягнуто пласта води з температурою в 70 0 С. Розпочато вивчення хімічних та лікувальних властивостей цієї води, цим займається спеціалізований Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології (м. Одеса). Паралельно ведуться геологічні дослідження, які мають дати точну інформацію про наявні запаси води – від цього залежать масштаби подальшого будівництва. А вони амбіційні – йдеться про інвестиції в 60 мільйонів євро, на які мають побудувати власне аквапарк та чотиризірковий готель на 200 номерів при ньому. За оптимістичними прогнозами, відкриття об’єкту може статися наприкінці 2015 року.

Наразі ж практично нічого не нагадує сторонньому окові тих споруд, які красувалися на бігбордах та в інтернеті, ілюструючи майбутній розмах аквапарку. На закритому від сторонніх пустирі – кілька господарських споруд, як от «КПП» із шлагбаумом на в’їзді, «побутова» для сторожа, з’єднана з тимчасовим польовим офісом, та власне свердловина – саме остання і є тим «базисом», на який за сприятливих умов буде нагромаджено усю «надбудову» рекреаційно-розважального комплексу.

Це - частина дороги до майбутнього аквапарку, якщо звернути зі шляху Мукачево-Берегово, після мосту, вздовж стіни "Заготконотори":



Зазирнути: )
[identity profile] pan-baklazhan.livejournal.com
Нещодавно видавництво "Асса" на замовлення Центру українсько-угорського регіонального розвитку видало новий путівник "ВелоЗакарпаття".

Слово видавникам:

"ВелоЗакарпаття" - велопутівник по Закарпатській області

3 в 1: путівник + карта + gps-треки!

Частина 1. Власне, сам велопутівник з описом 20 веломаршрутів по Закарпатській області
Маршрути різноманітні - гірські і рівнинні, одноденні і багатоденні, складні і для новачків...

Гори, хребти, перевали, полонини, водоспади...
Ужгород, Мукачеве, Воловець, Ясіня, Рахів, Виноградів, Берегове...
Вся краса Закарпаття...

До кожного маршруту дана наступна інформація:

- висотний графік
- рівень складності
- кілометраж
- тривалість
- набір висоти
- детальний опис

Частина 2. Туристична карта Закарпатської області з нанесеними веломаршрутами та туристичними об'єктами. Масштаб 1 : 350 000.

Карта йде додатком до путівника!

Розмір карти 550 на 380 мм.
У складеному вигляді 110 на 190 мм.
Карта двомовна - укр/англ, на звороті дана коротка інформація про цікаві місця Закарпаття.

Частина 3. Онлайн-частина.
До кожного маршуту можна закачати безкоштовний gps-трек!



Маю дяку похвалитися - і я трохи доклав руку до цього путівника, зокрема, зробивши описи трьох маршрутів Берегівщиною (особливість збірки - наявність веломаршрутів не лише гірською частиною Закарпаття, але й рівнинною). Читачи спільноти впізнають в них вже знайомі місця моєї малої батьківщини, про які були розгорнуті пости.

Взірець маршруту: )

Путівник можна придбати в мережі туристично-інформаційних центрів Закарпаття (зокрема, в Ужгороді біля греко-католицького кафедрального собору, та в Берегові).

Катаймося - бо ми того варті!
[identity profile] pan-baklazhan.livejournal.com
Невелике, населенням близько 2.300 чоловік, село Косино (офіційно – Косонь, угорською – Мезекосонь), розташоване в 20 км від Берегово, неподалік міжнародного пункту пропуску на кордоні з Угорщиною, останніми роками набуває слави термального курорту. Як водиться, із українською специфікою – наприклад, захопленням перспективних земель «потрібними особами». Та як би не було, колишні купальні не впізнати – замість примітивної бази відпочинку радянського штибу тут виріс рекреаційний центр, не гірший, ніж у закордонних сусідів, і що цікаво – з нетипово прийнятними цінами. Принаймні, туристів з Києва та регіонів тут дедалі більшає, вони все частіше надають перевагу комплексу термальних басейнів «Косино» сумнозвісній турбазі з басейном у Берегові, яка не вилазить із скандалів та викликає чимало справедливих нарікань. Реальними власниками комплексу чутки називають людей з нинішнього керівництва країною, включно з родиною Януковича. Перевірити справжність такої інформації провінційному журналісту навряд чи під силу, та й не надто цікаво.

Косонь- термал

Бо цікавлюсь іншим – історією краю та тим, що від неї збереглося. Побувавши в Косоні восени минулого року, відмітив для себе: село, розташоване за пару кілометрів від оздоровчо-туристичного комплексу "Косино", туристичного буму особливо не відчуває. Живе собі життям пересічного закарпатського села. Важко повірити, що не так давно, ще на початку минулого століття, це було містечко, адміністративний центр округу, якому підпорядковувалось понад два десятки населених пунктів. Мешканці якого, певно, все ще сподіваються на повернення колишнього статусу – принаймні, в неформальному стані потужного туристичного центру. Туристи з-за меж Берегівщини до села навідуються нечасто. І даремно – цікавому оку тут є на що подивитись.

Зазирнути в колишній окружний центр Мезекосонь: )
[identity profile] maj16.livejournal.com
Доброго дня! З Святом вас! :)
Дуже хотіла спитати поради, з таких питань:
- що цікавого можна подивитись недалеко від Татарова?
(водоспад Гук і Жіночі сльози ми бачили в минулому році, а також заходили на оленячу ферму :))
дуже хтілось би подивитись ще щось цікаве, але з недуже затяжним маршрутом...
- де можна прикупити виробів з глини(я її дуже люблю), дуже хотілось би за цінами виробника (чули про оптовий ринок в Косові але чи ми пізно поїхали чи не в той день, але нічого недорого там майже не лишилось, окрім шкур овечих і капців), т як хочетьтся багато всього, а коштів обмежена кількість...ну і вишиванки, вироби з дерева?

Дуже вдячна вам за поради!
[identity profile] sashykn.livejournal.com
Підкажіть-но, хто в курсі, чи є транспортне сполучення Львів-Хуст напряму, аби можна було в п'ятницю ввечері/вночі виїхати, приїхати ранком в Хуст, відвідати долину нарцисів (до речі, там вже щось є чи ...?), переїхати протягом суботи в Мукачево і повернутись ввечері до Львова? (знаю, що Мукачево-Львів електричка йде о 17:хх десь).
[identity profile] kans-gav.livejournal.com
Пуп Карпат, або Трембіта для туриста

Село Лазещина - це "кінець географії" Закарпаття. Ще трохи - і вже Івано-Франківщина. Назву поселення на прикордонні Прикарпаття й Закарпаття нині так і тлумачать: мовляв, Лазещина, - "перелаз" між двома регіонами.


Якщо ж узяти з іншої сторони, то це село – закарпатський початок. Ця місцинка з унікальним ландшафтом – а село втулилося між розлогих гір, ніби затаїлося - схожа на сховок усього найбільш карпатського. Такий собі "пуп Карпат" - оця мальовнича Лазещина...
Петак (традиційний яскраво оздоблений гуцульський верхній одяг), вишиванка та трембіта для Михайла Куриляка (на фото) – не тільки рідні речі, але й частина "робочої форми". Він – піонер сільського зеленого туризму в Лазещині - приваблює гостей гуцульською автентикою. Звісно, це - від душі. Та й як інакше – сам справжній гуцул. Береже давні горянські трембіти. І звісно ж - трембітає, як уміли і дідо, і тато. "Отака музика – сигнал для туристів. Що їх тут чекають. І – як будильник, коли в хаті є гості", - усміхається гуцул.
Якщо ж серйозно, то горянський життєвий устрій, що зберіг усе найкраще давнє – саме те, по що слід їхати у Лазещину. Опісля, звісно, тутешніх краєвидів – село під Говерлою і Петросом (до речі, вид на них – просто з обійстя Куриляків), оточене схилами з притуленими там-сям хатками - поза конкуренцією щодо краси ландшафту.
"Ближче до природи, ближче до людей" - гасло лазещинського туризму. Родинний затишок і знайомство зі справжнім побутом гуцулів – його зміст. Богдан Пранничук, голова Спілки сприяння сільському зеленому туризму, який не приховує особливої прихильності до Лазещини, вважає: долучитися до сільського побуту – саме те, що потрібне сьогодні відпочивальникам, приміром, із Києва. Недарма зелений туризм називають ще агротуризмом. Адже для сучасних городян побачити живих курей – уже екзотика. І що вже казати про овець. "Коли їм розповідаємо, та й показуємо, як готується овечий сир – гості у захваті. А діти тішаться тим же курям, котрі несуть яйця. Для них ця буденна річ – як диво", - каже Михайло Куриляк, господар туристичної садиби з 9-річним стажем. У туристичному "репертуарі" гуцула, який приймав гостей навіть із Мексики, – численні екскурсії, цікавинки і навіть горянські легенди. Ґазда поведе й до майстрів гуцульських ремесел – гості зможуть побачити, приміром, як робиться ліжник, а молодший Куриляк познайомить з різьбярством. У садибі Куриляків дозволять поміряти й автентичний гуцульський одяг: старовинної краси тут непогана колекція, є й предмети весільних уборів. І, звісно, музичні інструменти, котрі, до речі, не припадають порохом – влаштовуються теплі вечори горянської музики. Щодо ж до кухні – то не тільки у Куриляків, але й загалом у Лазещині справді вміють готувати горянські страви, і тут не проблема покуштувати кулешу-ріплянку й скомирду (банош) тощо.
Read more... )

Profile

zakarpattja: (Default)
Про Закарпаття - з любов'ю :)

November 2014

S M T W T F S
      1
23456 78
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 4th, 2025 11:31 am
Powered by Dreamwidth Studios