[identity profile] pan-baklazhan.livejournal.com
Закарпаття-онлайн повідомляє:

Сьогодні, після захоплення Закарпатської ОДА, штурмовики передали 28 полотен закарпатських художників в обласний художній музей ім. Бокшая та обласний краєзнавчий музей. Про те, що картини повернуто в музеї та складено відповідні акти передачі, повідомив Закарпаття онлайн майданівець Володимир Піпаш. За його словами, зазначені картини перебували на експонуванні в облдержадміністрації. Нині ж, жартують активісти, відновлено справедливість і тепер картини тішитимуть, як і належить, громаду, а не чиновників.

Згідно з актами передачі, в Закарпатський обласний художній музей ім. Бокшая повернуто 15 картин, до обласного краєзнавчого музею доправлено 13 полотен. Все – переважно роботи закарпатських класиків-живописців, як от Й. Бокшая, А. Ерделі, А. Кашшая.

Картини повертали безпосередньо представникам музею під «наглядом» комісії у складі мистецтвознавців Михайла Сирохмана, Михайла Приймича, Івана Чубарка, коменданта Віктора Щадея та представника Народної ради Закарпаття Володимира Піпаша.

===

Комент учасника мовою оригіналу:

"Сегодня после захвата здания обладминистрации* туда пришли представители художественного и краеведческого музея и забрали... свои картины. Говорят, много лет назад представители власти "попросили" картины во временное пользование, но вернуть забыли. А там есть полотна Бокшая, Эрдели, других корифеев. На каждой картине сзади есть знак музея, которому картина принадлежит. Двое ребят несут картину, один другому: "Осторожнее, ты два Бентли несешь!". Все картины аккуратно описали, сложили и увезли."

класс5

Ще мистецтва: )

Див. В Ужгороді взяли штурмом Закарпатську ОДА, будівлю захоплено (+ФОТО, ВІДЕО)
[identity profile] pan-baklazhan.livejournal.com
Закарпаття не залишилося осторонь нового етапу Української Революції - захоплення приміщень ОДА та створення Народних Рад. Але в нашому специфічному краї і цей процес виявився специфічним. Історичну будівлю, в якій нині розмістилась Обласна рада та ОДА (побудовану "за чехів" в 1936 році,  як Земскі урад, архітектор Франтішек Крупка, на відкритті будівлі був присутній Томаш Гарік Масарик) штурмувати ніхто не відважився - нащадки б не зрозуміли. Та й хто б її штурмував, коли під стінами в найкращому разі стояло людей із 300-400, і десь стільки ж біля ОДА, в середині та сусідніх приміщеннях чатувало, скажемо так, працівників МВС (серед яких ужгородці упізнали навіть міліцейських музикантів) ?

Тим не менш, на площі Народній, реконструкція якої наприкінці минулого року викликала бурю емоцій, таки постав свій Майдан, і навіть із власною барикадою. Хоча, попри грізну назву (типу Ужгородської січі), її без образ можна назвати "барикадкою" - акуратною та мініатюрною, цілком в дусі закарпатської нано-архітектури та схильності закарпатців (певно, наслідуючи чехів із словаками) до зменшувальних імен - кавочка, півічко, Закарпаттячко.

Я не аналізуватиму тут підкилимні процеси з перемовинами, наслідком яких стали таки проголошення Народної Ради Закарпаття в стінах ОДА (але не юрбою повстанців, а запущенними в середину кількома десятками активістів), мирний відхід "синіх мундирів" до місць постійної дислокації, залишення  на посаді голови ОДА  "регіонала" Ледиди при бутафорській забороні Народною Радою ПР та КПУ на території області.

Зважаючи на дух спільноти, пропоную оцінити "барикадку" - акуратненьку споруду з лавиць (які так вчасно, попри чималий спротив противників реконструкції площі, встигли таки розмістити) та мішків із снігом (який так вчасно пішов нарешті на Низовині). Простоїть така снігова фортеця недовго, але залишиться в численних фото- та відеоархівах...

01

Далі: )

І наостанок три коротеньких відео - як живе закарпатська барикадка ззовні та зсередини:



+ 2 )
[identity profile] apdance1.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] apdance1 в Закарпатье 1967. Лагерь "Скалка".
"Скалка" - спортивно-оздоровительный лагерь Ужгородского Университета.


Мама на фоне палаточного городка.                                                                                ...Посмотреть на Яндекс.Фотках
Дальше... )
[identity profile] apdance1.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] apdance1 в Закарпатье 1967. Ужгород и окрестности.
Путешествия моего детства...
Ужгород. Малая Закарпатская железная дорога.


Посмотреть на Яндекс.Фотках

Билетики:

...
                                                                                 
Посмотреть на Яндекс.Фотках                              ...Посмотреть на Яндекс.Фотках
.........................................................................................................................................
Продолжаем путешествие... )
[identity profile] pan-baklazhan.livejournal.com
Кораблям з назвою обласного центра Закарпаття вперто не щастить.

Невідомо коли точно і з яких часів повелося називати човни на честь видатних діячів або міст, що мають певне стратегічне значення. Ужгороду в цьому плані пощастило - аж два морських судна було названо його ім’ям. Однак доля кожного з них склалася трагічно. Перший у листопаді 1941 року підірвався на мині, а другий, через 70 років, теж у листопаді - відправлено на металобрухт…
Угорське судно «Унгвар» спустили на воду у лютому 1941 року. На урочистій церемонії в Будапешті на верфі Ganz & Co. була присутня дружина регентського комісара (губернатора) Підкарпатської Русі Міклоша Козми. Мабуть недарма, бо корабель було названо на честь найбільшого міста області – Унгвара (Ужгорода).
Цей круїзний човен мав довжину 71 метр, ширину 10 метрів. Перший його рейс по Дунаю мав відбутися вже у квітні. Однак довго послужити Угорщині у мирних цілях не вдалося – судно задіяли для інших цілей. У складі конвою у листопаді 1941 року «Унгвар» виконував перехід за маршрутом Суліна – Одеса. Човен перевозив вантаж військових припасів для німецької армії (141 тонну бензину в діжках, 916 тонн авіабомб, 469 тонн продовольства і 306 тонн зенітних боєприпасів). Вранці 9 листопада при проходженні замінованої акваторії зачепив носом міну, а у воду випав якір. Почалася евакуація екіпажу транспорту. Утім о 8.30 вибухнула інша міна, і транспорт миттєво затонув.

Що ж робив корабель з назвою «UNGVÁR» поблизу Одеси у 1941 році?

Після аншлюсу Австрії в 1938 році в місті Лінц була відтворена Дунайська флотилія, що підпорядковувалася Командуванню військово-морських сил Німеччини. До неї входили австрійські, угорські та чеські кораблі. Восени, після початку російської кампанії, сили флотилії стали основою корабельного угруповання німців на Чорному морі. Кораблі флотилії виконували два основні завдання: забезпечували перевезення нафти з румунських родовищ та постачали південні  фланги німецьких армій.

ungvar
«Унгвар» відправляється у перше плавання по Дунаю
[identity profile] pan-baklazhan.livejournal.com
Все почалось 17 грудня 2010 року, коли на перилах набережної над Ужем з"явився Миколайчик  - бронзова фігурка св. Миколая, яка була визнана найменшою скульптурою України висотою  16 см. Попервах поруч із нею стояв будиночок-Резиденція, але її невдовзі довелося прибрати - перехожі сприймали її за оригінальної форми смітник, і з чистим сумлінням кидали сміття у віконця. 

Миколай

Робота молодого скульптора Михайла Колодка сподобалась і ужгородцям, і приїжджим (на відміну від попередньої,  що викликала масу дискусій та хвилю ванадлізму,  серії "кислотних ведмедів"*, яких довелося прибрати з міських вулиць). 
Відтак на перилах набережної за два роки з"явились ще кілька персонажів:

Свободка - офіційна назва  “Маяк Ungvar”, присвячена закарпатському флоту і встановлена влітку 2011 на честь регати по Ужу на саморобних плавзасобах. Пародія на відому статую Свободи одночасно є найменшим маяком (17 см), адже її смолоскип обладананий мініатюрною лампочкою.  


Cвободка

Свободку, як і брюсельського Хлопчика, що пісяє, час від часу одягають в різні костюми з відповідних приводів - чи то в угорський національний одяг, чи у вбрання нареченої, тепер от приготували до зимових свят.  

Ще скульптур, маленьких та великих: )
[identity profile] pan-baklazhan.livejournal.com
Запозичено звідси: ЗаКарпатські вуличні сценки

"Назбиралося трохи ілюстративного матеріялу з життя транскарпатських міст і сіл 20-х - 40-х років минулого віку...


Ужгород_середмістя



І ще багато )
[identity profile] tatitatita.livejournal.com


2-го грудня в Україні стартує черговий міжнародний фестиваль «Jazz Bez» – найбільший джазовий фестиваль України, який нині святкує своє десятиліття
! (dzyga.com)

 Десятиденний транскордонний джазовий марафон прокотиться тринадцятьма містами України та Польщі. У цьому році Ужгород вперше приєднується до «Jazz Bez»! Концерти відомих джазових виконавців організовують мистецький центр «КУБло» (Ужгород) спільно із мистецьким об’єднанням «Дзиґа» (Львів).

 Із 5 по 11 грудня на сцені Падіюну відбудуться концерти музикантів та колективів, від одних назв яких перехоплює подих любителям джазу всього світу: 5.12 – «Full Blast» (Brotzmann-Pliakas-Wertmueller) (Німеччина-Швейцарія), 7.12 – «Alex Maksymiv Projekt» (Канада-Нідерланди-Португалія-Аргентина), 8.12 – Pervoe Solnce (Росія, Москва), «Tango Tempo» (Україна, Ужгород), 11.12 – «Litvinyuk Acoustik Jazz» (Україна-Польща)

Подробиці фестивалю на cublo.org.ua.

Квитки продаються у касі Драмтеатру (050
 372-27-76), лінгвістичному центрі «ЛІК» (050 432-45-83), турагентстві «Христофор» (066 926-70-74) та «Джаз кафе» (093 767-43-82). Абонемент на всі концерти: 400 гр., молодіжний 250 грн. Квиток на один концерт: 120 грн., молодіжний 70 грн.

Запрошуємо всіх, хто любить якісну музику!
[identity profile] sashykn.livejournal.com
Минулого разу я зупинив себе на моменті, коли, частково пройшовши Липову Алею, вийшов до пам'ятника Волошину.

Читати - трошки, дивитись - ще менше )
[identity profile] sashykn.livejournal.com
Розповідати закарпатцям про Закарпаття - що може бути оригінальніше? Певно, ніколи я би за таке не взявся, але, на прохання шановної [livejournal.com profile] lesya_shnitser , продублюю дещо видозмінені нотатки про мої відвідини Вашого краю в кінці серпня 2008 р.

* * *


Disclaimer, воно ж відмазка: матеріали не претендують на об'єктивність, художність, естетичну цінність, будь-якого ґатунку повноту і т.д. по списку, оскільки то виключно мої нотатки, а цілий ряд фотографій згідно моїх вимог до себе на даний момент просто не були б опубліковані.

* * *


Герб м. Ужгород Почну з Ужгорода.

Місто на річці Уж, при кордоні з Словаччиною – чи не найзахідніше з великих міст України. Невеличке і дуже гарне. Чисте і акуратне. Зі смачною кавою – повірте кавоману!

Річка Уж ділить місто на дві істотно різні частини – старе місто на правобережжі (ним ми і будемо гуляти) і нове – на лівобережжі. Останнє не надто цікаве, бо збудоване вже за часів СРСР, себто будівництво стандартне – хіба що окремі храми та будівля вокзалу.

Більше )
[identity profile] kans-gav.livejournal.com
Місто 30-40-х років очима чужинців

Ужгород сімдесятирічної давности ще не сприймається як історичний. Ми звернемося до трьох зрізів тієї доби, коли Ужгород прощався зі старим укладом і приглядався до нового. Тоді його відвідували сотні газетярів і письменників, долаючи задля цього тисячі миль. Акули пера хотіли бачити тут Африку, арабський схід, латиноамериканський карнавал, тільки не Европу. Їм залюбки показували те, що вони бажали, і вони їхали цілком задоволені. З цього багатства свідчень ми відібрали три, найбільш характерні, залишені авторами з двох конкуруючих супердержав – США та СССР. При всіх відмінностях три описи напрочуд добре узгоджуються між собою.

Read more... )
[identity profile] kans-gav.livejournal.com
for [profile] nefedieff  :)
Не проїжджайте повз!

Ужгород. Якщо ви — турист у складі групи і скоро обід, то я знаю, куди вас повезуть. «Вільний» мандрівник може спитати у місцевих мешканців або прочитати цей репортаж. Результат буде один — корчма-музей «Деца у нотаря» (деца — сотка, сто мілілітрів; нотарь — нотаріус на місцевому діалекті).



Створив «Децу» у 1995 році відомий закарпатський гуморист, історик, доктор філологічних наук Павло Чучка. Не відкрию таємниці, якщо скажу, що популярність будь-якому ресторану робить смачна кухня, помірні ціни й певна родзинка — те, чим він цілковито відрізняється від конкурентів. Інтер'єр у старовинному стилі або екзотичні заморські блюда, класна музика, стриптиз або щось інше — кожен власник шукає свій шлях до серця та гаманця клієнта. За словами пана Павла, він вирішив зробити заклад, де люди зможуть наповнювати не тільки животи, а й голови. Перше — смачною їжею та напоями, друге — інтелектуальним продуктом. Засобом досягнення мети було обрано гумор власного «чучківського» виробництва.

Але одного (до речі, дуже рідкісного) вміння посміятися самому і розсмішити відвідувачів не вистачить. Шість років майже постійних ремонтів пережила колишня аварійна будівля на околиці Ужгорода (вул. Гагаріна, 98), поки перетворилася на популярний етнокультурний ресторанний комплекс. Саме в «Деці у нотаря» цього літа Павло Чучка організував фестиваль сміху «Карпатський словоблуд», куди з'їхалися багато українських і закордонних гумористів. Наразі корчма-музей стала одним з відомих туристичних об'єктів Закарпаття, який рідко обминають гості Ужгорода. Чим взяли клієнта в «Деці»? Пішли подивимось.увага: +13 фото )
[identity profile] kans-gav.livejournal.com
Єврейський слід в історії Ужгорода

Минулого року в Ужгороді у приватній друкарні Романа Повча побачила світ книжка Сабіни Вірон «Подорож пам'ятними місцями єврейської історії». її виходу посприяв голова облтовариства охорони пам'яток історії та культури Іван Латко, а також меценати із кредитної спілки «Мрія». Тож пропонуємо заглибитися в історичне минуле Ужгорода і уявити собі його таким, яким він був два століття тому.

ЇМ НАЛЕЖАЛИ МАГАЗИНИ, РЕСТОРАНИ І ЦІЛІ ЗАВОДИ

Історичне дослідження Сабіни Вірон засвідчує, що в історії Ужгорода євреї залишили помітний слід. Магазини, ресторани, банки, фабрики та невеликі підприємства - все це було власністю єврейських родин. Споруджена на початку 30-х років фабрика "Батя" названа на честь її господаря - чехословацького взуттєвого короля, що теж походив із євреїв.

Старожили Ужгорода, до яких належить і моя родина, розповідають, що «Батя» склала велику конкуренцію дрібним підприємцям, фактично розоривши торгашів, бо випускала високоякісне взуття європейського зразка.

читати більше )


постiйна адреса статтi: http://zakarpattya.net.ua/ua_news_28300.html


використані фото з сайтів:
http://www.oko.kiev.ua
http://www.sottovoce.ru
http://www.hesed-shpira.com.ua
http://www.jewish-karpaty.in.ua
[identity profile] kans-gav.livejournal.com

На горі Кальварії розташований найбільший ужгородський некрополь. Від Цегольні до Кальварії можна найшвидше дійти через вул. Дайбозьку. До середини XIX ст. її називали Церква, бо тут стояла цегольнянська церква, а потім дали їй назву Даібоц, за урочищем на південно-західному схилі г. Кальварії. Коли у 1991 р. перейменовували вулиці міста, то вирішили і цій вулиці повернути стару назву, але у дещо видозміненій формі – Дайбозька. Учені-філологи, розбираючи походження назви "Даібоц", дійшли висновку, що це не що інше, як видозмінена форма від звертання "Дай Боже!" і, отже, вказує на існування тут у давні часи слов'янського культового центру. Як би там не було, але у XVIII ст. на вершині гори Кальварії (правда, її тоді ще так не називали) виникає кладовище, яке потім стає основним і найпрестижнішим цвинтарем міста.

Одна із cтаційних каплиць на Кальварії

 

Read more... )

 

Ужгородські Ромео та Джульєтта

На Кальварії, поряд з могилами знаних людей, могили десятків, сотень, тисяч могил менш відомих ужгородців. За кожною з них долі, часто трагічні. Про одну з них хотілося б розповісти дещо більше, бо у свій час цей випадок вразив усе місто.
 

…1892 рік. Ужгород, в якому налічувалося заледве 12 тис. осіб, був маленьким провінційним містечком, де всі знали один одного. Розмаїття в життя міста вносили офіцери й солдати місцевого гарнізону. Один з них, Гейза Шеффер із сусідніх Баранинець, який щойно закінчив військову академію, дізнався, що батька його коханої Агнеси Деметер переводять служити з Ужгорода в далеке місто Шопрон (на кордоні з Австрією). Перед обідом 3 листопада Гейза прийшов до Агнеси, яка саме збиралася до міста на закупи.
 

Молодий офіцер не відпустив кохану у місто, а привів її до свого помешкання. Минав час. Була вже 6 година вечора. Батьки дівчини й знайомі офіцера занепокоїлися їхньою відсутністю.

Read more... )

Постійна адреса сторінки: http://www.uzhgorod.ws/architecture_calvary.htm

 

[identity profile] kans-gav.livejournal.com

ФЕНОМЕН УЖГОРОДСЬКОЇ КАВИ

Спробуйте запитати жителя обласного центру Закарпаття міста Ужгорода: що важить для нього звичайна філіжанка кави? Відразу і вичерпно він, очевидно, не відповість. Однак довго існувати без кави ужгородець практично не може. Він може хіба що якось "тягти без кавилю". Але не жити! Не випадково ж саме у нашому краї, здається, кави на душу населення випивають найбільше у державі.

Кава давно вже є найбільш шанованим трунком у нашому місті. Вона потрапила на Закарпаття безпосередньо від турків ще у ті далекі часи, коли край входив до складу Угорського королівства. У битві при Могачі 1526 р. за султана Сулеймана Пишного, чиєю дружиною була Роксолана, османи розгромили угорців, після чого Королівство розпалося на три частини. Південну окупували турки, північно-західна потрапила під австрійський протекторат, а північно-східна (Трансільванське князівство) — під турецький. До складу останнього входило і Закарпаття, більш того — певний час столицею трансільванських князів Ракоці було Мукачево.

Самі ж турки познайомилися з кавою за якесь десятиліття до Могача, коли Сулейманів батько Селім завоював Єгипет, куди кава потрапила з недалекої Ефіопії. Турецька знать швидко оцінила її аромат, і навіть у походи вже не відправлялися без живильних зерен, кавомолки і джезви. Таким чином, Закарпаття стало першим регіоном сучасної України (мабуть, разом з Кримом), де стали вживати цей напій. Проте саме на Закарпатті кавові традиції виявилися одними з найміцніших в Україні. І на те були свої причини.



Не знати, як саме потрапили до угорців і наших предків українців під Карпатами перші кавові зерна — чи то з полоненими турками, котрі й навчили готувати з них духмяний напій, чи були привезені купцями, що швендяли всією Османською імперією, чи подаровані дипломатам, котрі їздили до Стамбула регулярно, як донедавна наші перекупники-човники. Але вже перший володар Трансільванії Янош Запольяї оцінив цей напій. Не відставали від нього й інші закарпатські магнати — Перені на Виноградівщині, Довгаї й Ілошваї на Іршавщині, Другети в Ужгороді. Угорська знать активно переймала турецький побут — як і запорожці (серед яких, до речі, відсотків тридцять складали турки і кримці). Тільки останні запозичували все, що стосувалося військової сфери, а у напоях віддавали перевагу забороненій мусульманам оковитій, не розмінюючись на слабкіші напої.

Read more... )

І одразу ж запитання: А ЯКА КАВ'ЯРНЯ В УЖГОРОДІ - ВАША УЛЮБЛЕНА ???

[identity profile] kans-gav.livejournal.com

Для ужгородців Ужгород є найкращим містом у світі. На небі є рай, а на землі – Ужгород. Місто глибоко вкоренилося у землю, вгризлося у неї численними винницями, а водночас з усіх сил рветься у небо своїми храмами. Навіть блакить тут якась инша, ніж деинде на планеті. Здається, до неї можна дотягтися рукою, погладити хмари, мов цуценят, що труться біля ноги. І мінлива погода робить місто кожні кілька хвилин иншим – мов у калейдоскопі. Ужгород – розважливо-спокійний і разом з тим дуже динамічний, тому він може час від часу дратувати, але ніколи не набридає.

Мабуть, кожен ужгородець має свою драматичну історію стосунків з рідним містом. З нього постійно прагнеш поїхати світ за очі, щоб врешті-решт повернутися назад. Про місто повсякдень говориш усе, що завгодно, але й воно тебе «підколює» ще більш жорстко. Врешті безнадійно вгрузаєш у його землю і підносишся до його неба. Прожити можна і без Ужгорода, тільки от бути щасливим без рідного міста важко.



 

ІСТОРІЯ
Ужгород – місто історичне, де кожен камінь дихає історією. Аж подумки перепрошуєш бруківку, що доводиться наступати на неї. Тут знято цілий ряд історичних фільмів, бо наш центр – це суцільна декорація, причому реальна, жива. У ньому досі незримо присутні десятки поколінь, котрі тут жили, любили і страждали.
Read more... )

Profile

zakarpattja: (Default)
Про Закарпаття - з любов'ю :)

November 2014

S M T W T F S
      1
23456 78
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 4th, 2025 11:31 am
Powered by Dreamwidth Studios