zakarpattja | Королево

В цьому, на перший погляд непримітному селищі, розташована найдавніша (близько 1 млн. р.) людська стоянка в Центральній і Східній Європі - Королевська стоянка. Археологічна пам'ятка розташована на території місцевого щебеневого заводу, що призводить до її цілковитої руйнації. У королевській стоянці археологи виявили сікачі, скребла, ножі, вістря списів, скребачки - всоьго 60 тисяч(!) кам'яних знарядь праці. Розповідають, що їх було стільки, що вивозили до музеїв вантажівками! Понад двадцять років учені досліджували цю унікальну пам'ятку, виявивши аж 15 культурних шарів. Останній датується 25 тисячами років до нашої ери.

Історія замку розпочинається в ХІІ ст., коли на місці древнього поселення слов'ян за наказом венгерського короля Іштвана V був побудований королівський мисливський будинок, від котрого Королево і отримало свою назву.

А вже в другій половині ХІІІ ст. Бейла ІV закладає кам'яний замок, який отримав назву "Нялаб", для украплення кордонів країни. Далі замок передають сім'ї баронів Перені. Але після антигабсбурзької змови, в якій ця сім'я приймала участь, за наказом імператора Леопольда І замок був зруйнований.

Замок розташований над р. Тиса. У плані — асиметричний, має форму неправильного чотирикутника, пристосованого до нерівностей схилів. Посеред двору — сліди криниці. В пд.-зах. кутку знаходиться напівкругла башта. Довжина верхньої частини замку - 57, ширина — 47, висота стін — до 9,6 м. Товщина стін - понад 2 м.