![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png)
![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png)
Про мисливський маєток графа Шонборна у Берегові, який роками закритий для відвідувачів, журналістів та всіх інших "сторонніх осіб", я писав минулого року - див. Мисливський палац Шонборна – за залізною завісою .
І ось, дякуючи Революції, що триває, сталася історична подія - директор (він же ж і власник, хоч і доволі сумнівний) сьогодні, 14 квітня 2014 року, таки відкрив нашій невеличкій, але наполегливій громаді, двері підприємства. Наразі лише до парку...
Слово моєму колезі:
"Чому до унікальної історичної будівлі, практично символу Берегова - колишньої резиденції графа Шонборна, де в радянський час розмістився радгосп-завод "Берегівській" нині не пускають ні берегівчан, ні туристів - сьогодні спробували дізнатися представники активу Громадського Форуму Берегівщини та ГО "БерегМайдан".
Біля воріт їх зустрів Юрій Балега, який назвався директором ПАТ "Берегово-Тиса", та погодився надати всю необхідну інформацію. Однак ця зустріч на початку чомусь відбувалася просто на вулиці - на територію парку та до самого палацу представників громади директор запускати категорично відмовився. При чому головним аргументом було те, що нині ведуться там ремонтні роботи.
За словами Юрія Балеги колишнє державне підприємство нині є приватним. ПАТ "Берегово-Тиса", у свою чергу, входить до структури корпорації «Закарпатсадвинпром» (керівник Володимир Гісем, директор Ужгородського коньячного заводу). Зареєстровано 03.10. 2012 року, відповідний документ надав виконавчий комітет Берегівської міської ради.
"Приватизація підприємства тривала поетапно з 2007 року, - каже Ю. Балега. - Спочатку взяли його в оренду, а потім утворили публічне акціонерне товариство. Нині його власники - колишні працівники радгосп-заводу та прирівняні до них пенсіонери, які тут працювали колись. Нині тривають роботи як у сільському господарстві, на виноградниках, так і відновлювальні - у самому приміщенні та парку".
Підприємство буцімто планує займатися і надалі вирощуванням винограду, садових культур, розливом та дегустацією вина, а у подальшому стати невід’ємним пунктом на мапі Винного туризму Закарпаття. "Я не маю проти, аби люди потрапляли на територію, але поки що ми до цього не готові, - каже директор. - Коли всі ремонтні роботи відбудуться, тоді ми повідомимо графік і будемо запускати всіх бажаючих, в тому числі і туристів".
Щоправда коли це буде - невідомо. Представників громади також цікавило, чому вони не отримали відповіді на офіційний запит щодо діяльності підприємства. Врешті-решт після кількох телефонних дзвінків (очевидно вищому начальству) Юрій Балега все-таки наказав відчинити ворота і пропустив непроханих гостей на територію.
Слід зазначити, що деякі мешканці Берегова побачили дендропарк та саму будівлю палацу графа Шонборна вперше у житті. Відомий факт – сюди за останні роки не міг пройти жоден журналіст та навіть місцеві митці, які бажали сфотографувати або намалювати споруду. На даху палацу нині справді тривають ремонтні роботи - все інше перебуває у досить занедбаному стані. На щастя не здійснено і жодних сучасних перебудов. Будівля справді дуже гарна і оригінальна. А ось у внутрішні приміщення потрапити цього разу не вдалося.
Про минуле знаменитого на весь СРСР винзаводу нагадують лише іржаві частини конвеєра та скляні труби по яким перекачували сік та готовий продукт. Щодо дендропарку, то він також, як видно, потребує більш ретельного догляду. Адже його створювали десятки років самі ж працівники, привозили екзоти (наприклад, такі як дерево гінгко-білоба) з усього світу. Можна лише уявити, що ця чудесна територія колись буде доступна для всіх охочих, адже в Берегові паркових зон для прогулянок катастрофічно не вистачає.
На цьому коротка "екскурсія" наразі завершилася. Юрій Балега обіцяв у подальшому інформувати громаду міста про все, що відбувається на території підприємства, в тому числі коли воно стане відкритим для відвідувачів. Звісно, можна повірити людині на слово - однак представники громади на цьому зупинятися не планують, і взяли це питання під свій контроль.
Джерело: Мукачево-нет
************************************
Очевидно, що цей візит лише один з перших кроків, з яких починаються дорогі в тисячи верст, але цей крок зроблений. Пропоную читачам полюбуватись видами сторічного палацу та дендропарку, які наразі для громади залишатимуться за парканом:


Після перемов, якихось дзвінків "на гору" власник дає добро, і охорона радісно пропускає нас за паркан.







Вигляд з тилу. Почався ремонт, на жаль, в дусі "євро" - замість керамічної черепиці дах криють металічною.






Наша команда першопроходців. Більшість з нас тут вперше. Батька одного з наших, відомого художника та скульптора, свого часа не пускали сюди навіть з мольбертом...

І ось, дякуючи Революції, що триває, сталася історична подія - директор (він же ж і власник, хоч і доволі сумнівний) сьогодні, 14 квітня 2014 року, таки відкрив нашій невеличкій, але наполегливій громаді, двері підприємства. Наразі лише до парку...
Слово моєму колезі:
"Чому до унікальної історичної будівлі, практично символу Берегова - колишньої резиденції графа Шонборна, де в радянський час розмістився радгосп-завод "Берегівській" нині не пускають ні берегівчан, ні туристів - сьогодні спробували дізнатися представники активу Громадського Форуму Берегівщини та ГО "БерегМайдан".
Біля воріт їх зустрів Юрій Балега, який назвався директором ПАТ "Берегово-Тиса", та погодився надати всю необхідну інформацію. Однак ця зустріч на початку чомусь відбувалася просто на вулиці - на територію парку та до самого палацу представників громади директор запускати категорично відмовився. При чому головним аргументом було те, що нині ведуться там ремонтні роботи.
За словами Юрія Балеги колишнє державне підприємство нині є приватним. ПАТ "Берегово-Тиса", у свою чергу, входить до структури корпорації «Закарпатсадвинпром» (керівник Володимир Гісем, директор Ужгородського коньячного заводу). Зареєстровано 03.10. 2012 року, відповідний документ надав виконавчий комітет Берегівської міської ради.
"Приватизація підприємства тривала поетапно з 2007 року, - каже Ю. Балега. - Спочатку взяли його в оренду, а потім утворили публічне акціонерне товариство. Нині його власники - колишні працівники радгосп-заводу та прирівняні до них пенсіонери, які тут працювали колись. Нині тривають роботи як у сільському господарстві, на виноградниках, так і відновлювальні - у самому приміщенні та парку".
Підприємство буцімто планує займатися і надалі вирощуванням винограду, садових культур, розливом та дегустацією вина, а у подальшому стати невід’ємним пунктом на мапі Винного туризму Закарпаття. "Я не маю проти, аби люди потрапляли на територію, але поки що ми до цього не готові, - каже директор. - Коли всі ремонтні роботи відбудуться, тоді ми повідомимо графік і будемо запускати всіх бажаючих, в тому числі і туристів".
Щоправда коли це буде - невідомо. Представників громади також цікавило, чому вони не отримали відповіді на офіційний запит щодо діяльності підприємства. Врешті-решт після кількох телефонних дзвінків (очевидно вищому начальству) Юрій Балега все-таки наказав відчинити ворота і пропустив непроханих гостей на територію.
Слід зазначити, що деякі мешканці Берегова побачили дендропарк та саму будівлю палацу графа Шонборна вперше у житті. Відомий факт – сюди за останні роки не міг пройти жоден журналіст та навіть місцеві митці, які бажали сфотографувати або намалювати споруду. На даху палацу нині справді тривають ремонтні роботи - все інше перебуває у досить занедбаному стані. На щастя не здійснено і жодних сучасних перебудов. Будівля справді дуже гарна і оригінальна. А ось у внутрішні приміщення потрапити цього разу не вдалося.
Про минуле знаменитого на весь СРСР винзаводу нагадують лише іржаві частини конвеєра та скляні труби по яким перекачували сік та готовий продукт. Щодо дендропарку, то він також, як видно, потребує більш ретельного догляду. Адже його створювали десятки років самі ж працівники, привозили екзоти (наприклад, такі як дерево гінгко-білоба) з усього світу. Можна лише уявити, що ця чудесна територія колись буде доступна для всіх охочих, адже в Берегові паркових зон для прогулянок катастрофічно не вистачає.
На цьому коротка "екскурсія" наразі завершилася. Юрій Балега обіцяв у подальшому інформувати громаду міста про все, що відбувається на території підприємства, в тому числі коли воно стане відкритим для відвідувачів. Звісно, можна повірити людині на слово - однак представники громади на цьому зупинятися не планують, і взяли це питання під свій контроль.
Джерело: Мукачево-нет
************************************
Очевидно, що цей візит лише один з перших кроків, з яких починаються дорогі в тисячи верст, але цей крок зроблений. Пропоную читачам полюбуватись видами сторічного палацу та дендропарку, які наразі для громади залишатимуться за парканом:


Після перемов, якихось дзвінків "на гору" власник дає добро, і охорона радісно пропускає нас за паркан.







Вигляд з тилу. Почався ремонт, на жаль, в дусі "євро" - замість керамічної черепиці дах криють металічною.






Наша команда першопроходців. Більшість з нас тут вперше. Батька одного з наших, відомого художника та скульптора, свого часа не пускали сюди навіть з мольбертом...
