zakarpattja | Їстівні "валентинки" та "шовдарі" (Reply)

Нігда б не подумав, що поститиму щось на День, бога му, Валентина, але привід гідний, я вважаю...

Їстівні "валентинки" та "шовдарі" художник Анатолій Сакалош запікає у духовці

До Дня святого Валентина художник Анатолій Сакалош з Берегівщини власноручно виготовляє їстівні сердечка. Це медові глазуровані пряники, прикрашені візерунками-орнаментами у народному стилі та надписами. "Вперше побачив такі пряники, коли працював у Чехії, - розповідає закарпатець. - На святкових ярмарках ці "перники" (пряники) дуже популярні. Всі вони різні, розписані вручну, з мереживами та різними малюнками. В нас такого немає - то й зацікавився. Вирішив виготовити щось подібне власноручно. Дізнався рецептуру - і зробив декілька штук. Ще дуже сподобалися як виглядають пряничні будиночки. Спробував - вдалося. Роблю їх зазвичай на Різдво у подарунок для друзів і родичів. А на День Валентина вирішив робити сердечка. Їх теж роздарюю. А продаю хіба на фестивалях та ярмарках. І хоча ціна невисока - 15-20 гривень - особливою популярністю вони чомусь в нас ще не користуються. Мабуть, наші люди ще просто не розуміють що це таке. Хоча деякі в мене вже замовляють "валентинки" в якості оригінального подарунку. Для виготовлення беру борошно вищого ґатунку, додаю мед, корицю, імбир, сахарну пудру, какао, масло або маргарин. Тісто замішую звечора, наступного дня розкачую, має добре ліпитися як пластилін. Також вирізаю з картону спеціальні шаблони, в залежності від обраного виробу. Випікається у печі, духовці 15-20 хвилин. А далі розписую візерунками (використовую для цього яєчний білок). Пряники можуть зберігатися дуже довго - цілий рік, вони не псуються. Також нещодавно на фестиваль різників зробив кілька пряників у вигляді шовдаря. Це для вегетаріанців. Можливо приготую щось оригінальне і на фестиваль вина у Берегові. Нині готую цікаву роботу з дерева до дня народження Тараса Шевченка. Вона буде пов’язана з творами Кобзаря та подіями, які нині відбуваються у нашій державі. Але це поки що секрет…».

Олександр Ворошилов, фото автора