До Батьова – в пошуках цікавого

[pan-baklazhan.livejournal.com]

Враховуючи той факт, що потужний залізничний термінал в околицях Батьова потроху здає свої позиції, селище це втрачає свій прото-міський статус і поступово повертається до первинного стану села, віддаленого від райцентру, із примарними надіями на краще майбутнє.Певно, кожен закарпатець знає про селище міського типу Батьово на Берегівщині. Адже це вузлова станція, на якій зустрічаються та розходяться поїзди в основні напрями Закарпаття (не випадково за радянській часів селище перейменували у Вузлове). Втім, приємних вражень це поселення мало кому залишає. Нині про це можна дізнатись з записів у блогах мандрівників, які подорожували нашим краєм та були вимушені чекати пересадки по кілька годин – і цей час витрачали, досліджуючи місце свого перебування. Колись, будучи студентом, я сам дослідив Батьово як ніяке інше село чи селище Закарпаття, адже в ранні 1990-ті сполучення було взагалі жахливим, і на шляху від Берегова до Ужгорода незчисленну кількість разів доводилось зависати на вузловій станції на три, а то й більше, години. Через багато років я вирішив дослідити, чи дійсно Батьово таке сіре та нецікаве, як про нього зазвичай згадують? І чи є в ньому щось, окрім славетної залізничної станції?




Як ніяк, це селище має давню історію, а не веде її з часів появи потужного залізничного вузла, як хтось думає. Люди почали селитися в цих місцях кілька тисячоліть тому. Археологи знайшли в околицях Батьова рештки трьох поселень: одне — епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.) і два — перших століть нашої ери. Перші згадки про Батьово виявлені в письмових джерелах 1205 року. Щодо назви, то є припущення, начебто в цих місцях відпочивав хан Батий із військом під час свого чергового походу, хоча є і інші, прозаїчніші версії.
( Побувати в Батьові: )