Нано-скульптуріада в місті над Ужем

[pan-baklazhan.livejournal.com]

Все почалось 17 грудня 2010 року, коли на перилах набережної над Ужем з"явився Миколайчик  - бронзова фігурка св. Миколая, яка була визнана найменшою скульптурою України висотою  16 см. Попервах поруч із нею стояв будиночок-Резиденція, але її невдовзі довелося прибрати - перехожі сприймали її за оригінальної форми смітник, і з чистим сумлінням кидали сміття у віконця. 



Робота молодого скульптора Михайла Колодка сподобалась і ужгородцям, і приїжджим (на відміну від попередньої,  що викликала масу дискусій та хвилю ванадлізму,  серії "кислотних ведмедів"*, яких довелося прибрати з міських вулиць). 
Відтак на перилах набережної за два роки з"явились ще кілька персонажів:

Свободка - офіційна назва  “Маяк Ungvar”, присвячена закарпатському флоту і встановлена влітку 2011 на честь регати по Ужу на саморобних плавзасобах. Пародія на відому статую Свободи одночасно є найменшим маяком (17 см), адже її смолоскип обладананий мініатюрною лампочкою.  




Свободку, як і брюсельського Хлопчика, що пісяє, час від часу одягають в різні костюми з відповідних приводів - чи то в угорський національний одяг, чи у вбрання нареченої, тепер от приготували до зимових свят.  



Наступними на перилах посіли Ференц Ліст (який, за твердженням місцевих краєзнавців, бував в тутешніх краях, потоваришувавши із угорським музикантом Нандором Плотені):





та бравий солдат Швейк, який в своїх "анабазісах" ледь не потрапив до Унгвару, якщо вірити Гашекові. 

В планах Колодка ще чимало фігур, які легко знайдуть собі місце на довгих перилах набережної. А от чия то ідея - зв"язати перила вузлом, я не в курсі...




Окрім перил, свої нано-скульптури художник створює і в інших місцях. 
Так, неподалік від головної площі Ужгорода Корзо, в скверику поруч із ректоратом УжНУ нещодавно з"явилася іграшкова машинка, за кермом якої - закарпатський художник Гаврило Глюк:







Ця робота викликала чимало спорів, зведених до аргументу - не лічить славетного художника робити таким маленьким. В цьому є рація. Певно, на повноцінний пам"ятник до сторіччя Глюка грошей не вистачило - тож вшанували хоч так...

Але не слід думати, що Михайло Колодко не вміє робити повноцінних скульптур. Ось його остання робота, пам"ятник художникові Ігнатію Рожковичу, угорцю  ужгородского походження:





На "картині" - зображення Унгвара в минулому, коли пішохідни міст був траснпортним, з величезними індустріального вигляду фермами.

Або  - пам"ятник Ліхтарнику. Його прототип - реальний  ужгородець-єврей, дуже ерудований та в минулому відомий на все місто: 



Або - Винороб, встановлений у Виноградові (хоча замислювався для  Берегова, та меру цього міста виявився непотрібним):



Ну, а спірні "мєдвєди", типу цього


(нині ліквідований, після серії вандальських атак)

чи цього (на території кафе)

можна вважати "першими млинцями" на шляху  становлення скульптора...